РОЗДОЩИТИСЯ, иться, док., безос. Почати безперестанку дощити. Здається, краще буде, як я виберусь в Київ раніше, ніж було думала! .. До того ж роздощи-лось (Л. Укр., V, 1956, 279); По-справжньому не роздощилося, а сіялося потрошку щось мокре та сіре (Мур., Бук. повість, 1959, 209).