розрихлений
РОЗРИХЛЕНИЙ, РОЗРИХЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розрихлити. Вулиця місцями вже протряхла, місцями ж була ще вкрита рештками брудного, розрихлого теплим подихом весни снігу (Ряб., Жайворонки, 1957, 119); // у знач. прикм. - А там що? - киває Лукія на вал і повагом рушає туди, ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому грунті (Гончар, Тронка, 1963, 80).