розроїтися
РОЗРОЇТИСЯ, їться, док., розм. Утворитися (про нові рої бджіл). Раз наймит піймав у садочку ройка, так з того одного розроїлось колодок з тридцять (Стор., І, 1957, 58); // перен. Розплодитися, розмножитися, з'явитися у великій кількості (перев. про людей). Оце ж тії шукачі й слідці розроїлися скрізь купами, шукаючи та висліджуючи [отамана] (Вовчок, І, 1955, 361).