РУМ'ЯНІЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до рум'яніти. Дивувались пастухи, ламали в догадках голови: - Хто він? Був, мабуть, важною птицею, коли й з шаблями біля нього і очі йому зав'язали,.. щоб не бачив ні золотих хлібів, ні рум'яніючих вишень (Гончар, II, 1959, 101).