сампрадая
САМПРАДАЯ, -ї, ж. Санкритський термін, який використовується в індуїзмі для позначення певної богословської традиції, філософське вчення і культурні особливості якої передаються по лінії духовних учителів – ланцюга учнівської наступності (див. парампара), особисто від учителя до учня по прямому ланцюжку; одержуючи духовну присвяту (дикшу) від гуру, що належить до парампари однієї із сампрадай, учень автоматично приєднується до цієї сампрадаї; до сампрадаї неможливо належати по народженню або успадкувати це право; у контексті сучасного індуїзму, термін «сампрадая» також використовується для позначення суспільств, організацій і груп людей; найбільш близьким за значенням до терміна «сампрадая», мабуть, є слово «традиція», якщо розуміти під традицією сукупність переданих від одного покоління до іншого елементів релігійної та богословської доктрини, форм релігійного досвіду, релігійної практики, етикету, моральних установок, форм соціального життя і т.д.; частиною поняття сампрадаї є її співвіднесеність з іншими традиціями, а також здатність, не міняючись згодом, бути живим джерелом знань і досвіду.