синграф
СИНГРАФ, -а, ч. У Стародавньому Римі – вид письмового контракту, у вигляді якого складався борговий документ; ним засвідчувався факт передачі кредитором певної суми грошей боржникові; складався від імені третьої особи, його підписували боржник і свідки, присутність яких при складанні документа була обов'язковою.
синграфа
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синграфа | синграфи |
Родовий | синграфи | синграф |
Давальний | синграфі | синграфам |
Знахідний | синграфу | синграфи |
Орудний | синграфою | синграфами |
Місцевий | на/у синграфі | на/у синграфах |
Кличний | синграфо | синграфи |