страховина
СТРАХОВИНА, овини, ж . 1. Те, що викликає, вселяє почуття страху, лякає своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. [Ледачий:] Господи помилуй, яка страховина. У мене дрижить все тіло (К.-Карий, II, 1960, 43); - Ой лишенько, яка страховина! - вирвалось у Христини (Стельмах, І, 1962, 57).
2. у знач. присудк. сл. Те саме, що страшно 2. Зима надворі; ніч, хуртовина; Буря завила, аж страховина... (Граб., І, 1959, 315).