стрітення
СТРІТЕННЯ, я, с., рел. Християнське свято (в лютому місяці) на честь принесення немовляти Ісуса в храм. - Об різдві безпремінно цар обіцяв її [волю] дати, - казали одні. - Об різдві не об різдві, а об стрітенні щось-то буде. Не тілько літо з зимою стрінеться, а й люди із волею (Мирний, IV, 1955, 183); Напередодні стрітення в землянці перед образами, горіла зелена лампадка (Панч, Гомон. Україна, 1954, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Стрітення | Стрітення |
Родовий | Стрітення | Стрітень |
Давальний | Стрітенню | Стрітенням |
Знахідний | Стрітення | Стрітення |
Орудний | Стрітенням | Стрітеннями |
Місцевий | на/у Стрітенні | на/у Стрітеннях |
Кличний | Стрітення | Стрітення |