тунгуси
ТУНГУСИ, ів, мн. (одн. тунгус, а, ч.; тунгуска, и, ж. ). Застаріла назва евенків. Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці. Ці човни допотопної конструкції тут звуть мадярськими, але достоту такими човнами і теперечки плавають тунгуси коло Іркутська на Ангарі (Н.-Лев., II, 1956, 416).
тунгус
ТУНГУС див. тунгуси.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тунгус | тунгуси |
Родовий | тунгуса | тунгусів |
Давальний | тунгусові, тунгусу | тунгусам |
Знахідний | тунгуса | тунгусів |
Орудний | тунгусом | тунгусами |
Місцевий | на/у тунгусі, тунгусові | на/у тунгусах |
Кличний | тунгусе | тунгуси |