тьокуто
ТЬОКУТО, невідм., ч., мн. Загальна назва древнього типу мечів, які з'явилися у японських воїнів приблизно в II – IV ст. нашої ери; як і західні аналоги, тьокуто був призначений у першу чергу для колючих ударів; більша частина тьокуто мало відносно вузький клинок з невеликою внутрішньою кривизною, що робило їх почасти схожими на давньогрецький копіс або махайр; існував в Японії до X ст.