ФРАНКО, невідм., ек. Умова, за якою продавець за свій рахунок доставляє вантаж у пункт, зазначений у договорі, де покупець приймає його і несе всі наступні видатки. // Вид цін, що враховує порядок відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням товарів від постачальника до споживача і їх навантаженням. // Спеціальний термін, який означає, що певна частина видатків по транспортуванню і навантаженню товарів не оплачується покупцем у зв'язку із включенням їх в оптову ціну; видатки включно до місця, зазначеного у франко, несе постачальник, а інші – покупець. // Спеціальний термін, що використовується у торговельних угодах, який у поєднанні з наступним іменником – назвою міста, пункту і т. ін. означає, що витрати, пов'язані з транспортуванням до цього місця, покладаються на постачальника (продавця). Франко-вагон. Франко-Київ.