хай-хет
ХАЙ-ХЕТ, -а, ч., муз. Педальна тарілка; складається з двох тарілок, встановлених на металеву стійку, та педалі, що піднімає або опускає верхню тарілку в той час, як нижня залишається нерухомою; грають на хай-хеті паличками або щітками; натискаючи на педаль, виконавець закриває верхньою тарілкою нижню, відпускаючи – відкриває; можлива і позиція "напіввідкритого" хету; закритий хет дає короткий, приглушений звук; відкритий хет дає більш протяжний, "піщаний" звук; іншим прийомом гри на хеті може бути удар верхньої тарілки по нижній (за допомогою педалі); в джазовій та рок-музиці на хай-хеті, як правило, виконують постійні ритмічні фігурації; стандартний розмір тарілок – 356 мм, рідше –330 мм; сучасні хай-хет тарілки важчі, ніж креш-тарілки, що відображає тенденцію до збільшення ваги хай-хетів, та зменшення – креш-тарілок.