шваби
ШВАБИ, ів, мн. (одн. шваб, а, ч. ; швабка, и, ж. ). 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяри звуть тутешніх німців швабами (Перв., Атака.., 1946, 171).
2. зневажл. Німці. Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Фр., VI, 1951, 329); - Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Кучер, Дорога.., 1958, 161).
шваб
ШВАБ див. шваби.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шваб | шваби |
Родовий | шваба | швабів |
Давальний | швабові, швабу | швабам |
Знахідний | шваба | швабів |
Орудний | швабом | швабами |
Місцевий | на/у швабі, швабові | на/у швабах |
Кличний | швабе | шваби |
шваба
ШВАБА, и, ж., заст. Образа.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шваба | шваби |
Родовий | шваби | шваб |
Давальний | швабі | швабам |
Знахідний | швабу | шваби |
Орудний | швабою | швабами |
Місцевий | на/у швабі | на/у швабах |
Кличний | швабо | шваби |