штири
ШТИРИ, штирох, числ. кільк., діал. Чотири. Єсть у мене хлопців штири (Чуб., V, 1874, 303); - От до мене вбіг Микита: - Вовче, справа знаменита! Штири Барани ось тут (Фр., XII, 1953, 8); «От і купив, от тобі й нива!-думав Роман..-І це я ..ловив гави, коли таке, що не вміє штирох докупи скласти - ціпов'яз з зубів видер мені ниву!..» (Коцюб., 1,1955, 106).
штирити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штирю | штиримо |
2 особа | штириш | штирите |
3 особа | штирить | штирять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штиритиму | штиритимемо |
2 особа | штиритимеш | штиритимете |
3 особа | штиритиме | штиритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | штирив | штирили |
Жіночий рід | штирила | |
Середній рід | штирило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штирімо | |
2 особа | штири | штиріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | штирячи | |
Минулий час | штиривши |