багнище
БАГНИЩЕ, а, с. Те саме, що багно 1 - 3. У долині, мов у ямі. На багнищі город мріє (Шевч., І, 1951, 245); - Не любиш мене, а я візьму з горя та й утоплюся в оцім багнищі (Н.-Лев., III, 1956, 343); У повітрі вогко, аж мокро, а під ногами чвиркало багнище (Епік, Тв., 1958, 384); А ти, натхнення,.. Не дай заснуть душі співцевій ..У цім багнищі, де загруз Між друзів і служитель муз! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 162).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | багнище | багнища |
Родовий | багнища | багнищ |
Давальний | багнищу | багнищам |
Знахідний | багнище | багнища |
Орудний | багнищем | багнищами |
Місцевий | на/у багнищі | на/у багнищах |
Кличний | багнище | багнища |