балдахін
БАЛДАХІН, а, ч. Накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін. Потім Патланта покадили... Під балдахіном положили (Котл., І, 1952, 269); З одного боку.. стояв трон з кріслом, завішаний зверху аж до стелі червоним оксамитовим балдахіном з золотими торочками (Н.-Лев., IV, 1956, 28); Мовчки лягла [Настя] під пишно оздоблений балдахін (Тулуб, Людолови, І, 1957, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | балдахін | балдахіни |
Родовий | балдахіна | балдахінів |
Давальний | балдахінові, балдахіну | балдахінам |
Знахідний | балдахін | балдахіни |
Орудний | балдахіном | балдахінами |
Місцевий | на/у балдахіні | на/у балдахінах |
Кличний | балдахіне | балдахіни |