банально
БАНАЛЬНО. Присл. до банальний. За столом [Никодим] був привітний і банально дотепний (Кол., Терен.., 1959, 339); - А життя ж мав свої терни, висловлюючись банально (Ле, Міжгір'я, 1953, 546); // у знач. присудк. сл. З чого ж почати [книгу]? Може з чайки, яка одиноко в'ється, наче когось шукає на дні морському?.. Ні, то банально (Кучер, Голод, 1961, 195).