банник
БАННИК, а, ч. Циліндричної форми щітка на довгому держаку для прочищання і змащування дула гармати. Бійці до них [мінометів] звертались, як до панянок, тільки на "ви". - Дозвольте перевірити ваш приціл... - Дозвольте вас протерти банником (Гончар, III, 1959, 194).
БАННИК, а, ч. , діал. Банщик. Входить [Бассім] в лазню.. Втім до нього наближавсь Той, що вслугує, банник (Фр., XII, 1953, 404).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | банник | банники |
Родовий | банника | банників |
Давальний | банникові, баннику | банникам |
Знахідний | банник | банники |
Орудний | банником | банниками |
Місцевий | на/у баннику | на/у банниках |
Кличний | баннику | банники |