баньху
БАНЬХУ, невідм., ч. Китайський 2-струнний смичковий музичний інструмент з корпусом із відсіченого кокосового горіха та довгою шийкою без ладів; застосовується як оркестровий інструмент.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баньху | баньху |
Родовий | баньху | баньху |
Давальний | баньху | баньху |
Знахідний | баньху | баньху |
Орудний | баньху | баньху |
Місцевий | на/у баньху | на/у баньху |
Кличний | баньху | баньху |