барельєф
БАРЕЛЬЄФ, а, ч. Скульптурна прикраса на плоских поверхнях, що виступає над площиною фону менше ніж на половину своєї товщини. Щиро народними проф. Відеман уважає отсі дві невеличкі пісеньки, написані над барельєфами (Л. Укр., IV, 1954, 278); На стелі був барельєф: сцена виїзду на полювання (Собко, Граніт, 1937, 79).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | барельєф | барельєфи |
Родовий | барельєфа | барельєфів |
Давальний | барельєфові, барельєфу | барельєфам |
Знахідний | барельєф | барельєфи |
Орудний | барельєфом | барельєфами |
Місцевий | на/у барельєфі | на/у барельєфах |
Кличний | барельєфе | барельєфи |