бариш
БАРИШ, у, ч. Прибуток від торгівлі або перепродажу. Він почав марить про свій магазин з тютюном, про бариші, про дівчат (Н.-Лев., I, 1956, 345); // Взагалі всяка вигода, прибуток. І пригадались їм [правовірним] усі незчисленні способи заробітків та баришів, які давали їм гяури (Коцюб., І, 1955, 294); - Паразитам, царям та буржуям з війни бариші, а робочим людям скрізь кров, смерть, каліцтво (Козл., Ю. Крук, 1950, 266).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бариш | бариші |
Родовий | баришу | баришів |
Давальний | баришеві, баришу | баришам |
Знахідний | бариш | бариші |
Орудний | баришем | баришами |
Місцевий | на/у бариші, баришу, баришеві | на/у баришах |
Кличний | баришу | бариші |
барити
БАРИТИ, барю, бариш, недок., перех. Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; гаяти. Підійшла я під віконце - Мати горох варить. Горох варить, серце в'ялить. На вулицю барить (Укр.. лір. пісні, 1958, 230); Прийшов день збору. Христя раніше і обід зварила, щоб не барити матері (Мирний, III, 1954, 47); [Пріся:] Ой, Настуню, не бари мене, там же дома турбуються, де я поділась (Вас., III, 1960, 155).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | барю | баримо |
2 особа | бариш | барите |
3 особа | барить | барять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | баритиму | баритимемо |
2 особа | баритимеш | баритимете |
3 особа | баритиме | баритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | барив | барили |
Жіночий рід | барила | |
Середній рід | барило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бармо | |
2 особа | бар | барте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | барячи | |
Минулий час | баривши |