батюшчин
БАТЮШЧИН, а, е. Належний батюшці (див. батюшка1). Вони.. часом дивувались трохи, що слова проповіді і вчинки батюшчині не зовсім сходяться якось (Коцюб., І, 1955, 326); - У батюшки красти гріх, - сказав Павлуша. - Пусте! Я тобі більше скажу. Батюшчині яблука, вони, я гадаю, ні на що інше не годящі (Довж., Зач. Десна, 1957, 186).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | батюшчин | батюшчина | батюшчине | батюшчині |
Родовий | батюшчиного | батюшчиної | батюшчиного | батюшчиних |
Давальний | батюшчиному | батюшчиній | батюшчиному | батюшчиним |
Знахідний | батюшчин, батюшчиного | батюшчину | батюшчине | батюшчині, батюшчиних |
Орудний | батюшчиним | батюшчиною | батюшчиним | батюшчиними |
Місцевий | на/у батюшчиному, батюшчинім | на/у батюшчиній | на/у батюшчиному, батюшчинім | на/у батюшчиних |