бахнути
БАХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. і перех. Однокр. до бахкати і бахати. Затички бахнули: шампанське полилось в чарки рікою (Н.-Лев., III, 1956, 143); Панас приклав рушницю мало не до обличчя і бахнув (Коцюб., II, 1955, 104); Мокрієвська закинула голову назад і бахнула чарку одразу (Н.-Лев., IV, 1956, 341); Матрос вихопився і вмить опинився біля вихідних дверей. Він щосили бахнув у них ногою - і вони тріснули надвоє (Досв., Вибр., 1959, 111).
2. перех. Не подумавши, сказати щось недоречне, не до ладу. - Я думаю, що пан просто жовторотий горобець, - бахнув згарячу Заславський (Кач., II, 1958, 445); Він.. часом таке бахне, що всіх зіб'є з пантелику (Кол., На фронті.., 1959, 152).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бахну | бахнемо |
2 особа | бахнеш | бахнете |
3 особа | бахне | бахнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бахнув | бахнули |
Жіночий рід | бахнула | |
Середній рід | бахнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бахнімо | |
2 особа | бахни | бахніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | бахнувши |