безвольний
БЕЗВОЛЬНИЙ, БЕЗВІЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Л. Укр., III, 1952, 687); Може, йому [батькові], такому вольовому, такому енергійному, й подобалося таке полохливе, безвільне створіння, як наша мама? (Вільде, Сестри.., 1958, 100); // Який виражає брак волі, нерішучість. Жест був непевний, безвольний (Руд., Вітер.., 1958, 312); // Млявий, розслаблений (про тіло, його частини). Якась жінка почала втискати свічку в безвільні пальці правої руки Фросини (Стельмах, Хліб.., 1959, 174).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безвольний | безвольна | безвольне | безвольні |
Родовий | безвольного | безвольної | безвольного | безвольних |
Давальний | безвольному | безвольній | безвольному | безвольним |
Знахідний | безвольний, безвольного | безвольну | безвольне | безвольні, безвольних |
Орудний | безвольним | безвольною | безвольним | безвольними |
Місцевий | на/у безвольному, безвольнім | на/у безвольній | на/у безвольному, безвольнім | на/у безвольних |