безгрішшя
БЕЗГРІШШЯ, я, с. Недостача у грошах або відсутність їх. Любий мій Василь Васильович! Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав, то довелося б мені в Москві захряснуть на безгрішші (Шевч., VI, 1957, 196); Позував йому і один з його учнів, якого довелося взяти через те прокляте безгрішшя (Ільч., Серце жде, 1939, 206).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безгрішшя | |
Родовий | безгрішшя | |
Давальний | безгрішшю | |
Знахідний | безгрішшя | |
Орудний | безгрішшям | |
Місцевий | на/у безгрішші | |
Кличний | безгрішшя |