бездара
БЕЗДАРА, и, ч. і ж. Людина, яка не має таланту взагалі або в якійсь певній галузі; нездара. Бездари, що грізним фронтом ідуть в літературу, далеко енергійніші і більш пристосовані до боротьби за місце в літературі, ніж більше обдаровані одиниці (Вас., IV, 1960, 59); [Антін:] Для своєї мерзенної ролі він виявився морально цілком готовим. Чужак, бездара і.. кар'єрист (Лев., Нові п'єси, 1956, 98).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бездара | бездари |
Родовий | бездари | бездар |
Давальний | бездарі | бездарам |
Знахідний | бездару | бездар |
Орудний | бездарою | бездарами |
Місцевий | на/у бездарі | на/у бездарах |
Кличний | бездаро | бездари |