бездолля
БЕЗДОЛЛЯ, діал. БЕЗДІЛЛЯ, я, с. Відсутність долі, талану в житті; безталання, нещастя. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я (Номис, 1864, № 1661); Сюди.. харківські міщани і народ, ударивши лихом об землю, сходяться одвести душу і задавить горе свого бездолля (Стор., І, 1957, 76); - Чув, пане голово, про наше бездолля. У цій же кам'яниці чув (Стельмах, І, 1962, 382).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бездолля | |
Родовий | бездолля | |
Давальний | бездоллю | |
Знахідний | бездолля | |
Орудний | бездоллям | |
Місцевий | на/у бездоллі | |
Кличний | бездолля |