безкраїсть
БЕЗКРАЇСТЬ, йості, ж. Абстр. ім. до безкраїй; безмежність. Мене вабить ця безкраїсть засніжених просторів Росії (А.-Дав., Слово.., 1964, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безкраїсть | безкрайості |
Родовий | безкрайості, безкрайости | безкрайостей |
Давальний | безкрайості | безкрайостям |
Знахідний | безкраїсть | безкрайості |
Орудний | безкраїстю | безкрайостями |
Місцевий | на/у безкрайості | на/у безкрайостях |
Кличний | безкрайосте | безкрайості |