безстатевий
БЕЗСТАТЕВИЙ, а, е. Який не має ознак статі.
^ Безстатеве розмноження, біол. - розмноження без запліднення, відокремленням частинки організму з дальшим розвитком із неї нового організму. Безстатевого розмноження, як у гідри, у дощового черв'яка немає (Зоол., 1957, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безстатевий | безстатева | безстатеве | безстатеві |
Родовий | безстатевого | безстатевої | безстатевого | безстатевих |
Давальний | безстатевому | безстатевій | безстатевому | безстатевим |
Знахідний | безстатевий, безстатевого | безстатеву | безстатеве | безстатеві, безстатевих |
Орудний | безстатевим | безстатевою | безстатевим | безстатевими |
Місцевий | на/у безстатевому, безстатевім | на/у безстатевій | на/у безстатевому, безстатевім | на/у безстатевих |