белькотати
БЕЛЬКОТАТИ, очу, очеш, БЕЛЬКОТІТИ, очу, отиш, недок. Нерозбірливо, без ладу щось говорити. "Тату! белькотали [діти]. Тату, тату... ми не ляхи! Ми..." (Шевч., І, 1951, 139); - А в діда борода з конопель, - белькотав Петрусь і брав рученятами діда за бороду й плутав її на всі лади (Н.-Лев., IV, 1956, 219); - Я замордував маму! - белькотів він (Коб., II, 1956, 302); Стара пані притуляє до очей якісь прозорі скельця і щось белькоче (Донч., III, 1956, 19); * Образно. Жайворонок белькоче вгорі (Тесл., Вибр., 1950, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | белькочу | белькочемо |
2 особа | белькочеш | белькочете |
3 особа | белькоче | белькочуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | белькотатиму | белькотатимемо |
2 особа | белькотатимеш | белькотатимете |
3 особа | белькотатиме | белькотатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | белькотав | белькотали |
Жіночий рід | белькотала | |
Середній рід | белькотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | белькочімо | |
2 особа | белькочи | белькочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | белькочучи | |
Минулий час | белькотавши |