бенефіціар
БЕНЕФІЦІАР, -а, ч., фін. 1. Об'єкт благодіяння, людина чи група осіб, на користь яких здійснюється певна позитивна моральна дія. // Особа, якій призначений платіж; одержувач грошей, зокрема за векселем. 2. Юридична особа, на користь якої виставлено акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо). 3. Особа, що отримує прибуток від своєї власності, яку передано в довірче користування другій особі, юридичній чи фізичній (оренда, винайм), або від використання власності третіми особами (наприклад, коли акціонер передає акції в користування брокеру, з метою отримання максимального прибутку (дивіденда). 4. Особа, на користь якої банк-емітент відкриває документарний акредитив; зазвичай бенефіціаром є експортер, продавець товарів чи послуг, які є предметом міжнародної угоди купівлі-продажу. 5. Кінцевий отримувач фінансових ресурсів згідно з відповідним договором з МФО, що є юридичною особою, суб'єктом підприємницької діяльності, представницьким органом місцевого самоврядування або виконавчим комітетом ради згідно з чинним законодавством України.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бенефіціар | бенефіціари |
Родовий | бенефіціара | бенефіціарів |
Давальний | бенефіціарові, бенефіціару | бенефіціарам |
Знахідний | бенефіціар, бенефіціара | бенефіціари, бенефіціарів |
Орудний | бенефіціаром | бенефіціарами |
Місцевий | на/у бенефіціарі, бенефіціарові | на/у бенефіціарах |
Кличний | бенефіціаре | бенефіціари |