бербери
БЕРБЕРИ, -ів, мн. (одн. бербер, -а, ч.; берберка, -и, ж.). Група народностей, що населяє окремі райони країн Північної Африки; за релігією – мусульмани-шиїти; основні заняття берберів узбережжя і гірських долин – рільництво (вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу), садівництво та виноградарство; в пустелях та степових районах бербери – кочовики-скотарі (розводять овець, верблюдів та ін.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бербери | |
Родовий | берберів | |
Давальний | берберам | |
Знахідний | берберів | |
Орудний | берберами | |
Місцевий | на/у берберах | |
Кличний | бербери |