береза
БЕРЕЗА1, и, ж. 1. Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцевидним листям. Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою (Фр., III, 1950, 128); Чорніє здалеку свіжа могила, а над нею похилились білі берези, мов сестри-жалібниці над братовою могилою... (Коцюб., І, 1955, 182); Є декілька видів берези (залізна, чорна, жовта), але найпоширеніша - береза звичайна (Стол.-буд. справа, 1957,41).
2. збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (в 2 знач.). Чи не пора нам березу везти? (Номис, 1864, № 11516).
БЕРЕЗА2, и, ч. і ж., фольк., ааспг. Хлопець (або дівчина), що його (її) обирають за ватажка у спільних розвагах, на, вечорницях і т. ін. [Іван:] Ходімо, там хлопці зібрались на раду. [Семен:] На яку раду? [Іван:] Березу на цю зиму обібрати (Кроп., І, 1958, 66); // Той, хто заспівує в хорі. Настя-береза завела, а за нею всі. Найбільше купальних співали пісень (Барв., Опов.., 1902, 221).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | береза | берези |
Родовий | берези | берез |
Давальний | березі | березам |
Знахідний | березу | берез |
Орудний | березою | березами |
Місцевий | на/у березі | на/у березах |
Кличний | березо | берези |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | береза | берези |
Родовий | берези | беріз |
Давальний | березі | березам |
Знахідний | березу | берези |
Орудний | березою | березами |
Місцевий | на/у березі | на/у березах |
Кличний | березо | берези |