бетонополімер
БЕТОНОПОЛІМЕР, -а, ч. Затверділий бетон на цементі або іншому мінеральному в'яжучому, підданий додатковій обробці полімерами з подальшою їх полімеризацією в порах бетону; володіє підвищеною міцністю, морозо- і зносостійкістю; використовується для облицьовування інженерних споруд в гідробудівництві, дорожньому будівництві та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бетонополімер | бетонополімери |
Родовий | бетонополімеру | бетонополімерів |
Давальний | бетонополімерові, бетонополімеру | бетонополімерам |
Знахідний | бетонополімер | бетонополімери |
Орудний | бетонополімером | бетонополімерами |
Місцевий | на/у бетонополімері | на/у бетонополімерах |
Кличний | бетонополімере | бетонополімери |