бешкетувати
БЕШКЕТУВАТИ, ую, уєш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. - Сором ховатися - умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (Вас., І, 1959, 245); // Чинити розбій, насильство. Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах.. бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, евалтуючи, в полон забираючи... (Головко, II, 1957, 311); // Порушувати дисципліну, пустувати. В школі бешкетував [Валя], і батька щоразу викликали до вчителя (Гончар, IV, 1960, 79); * Образно. Рве знамена вітер, бешкетує, налітає вихором здаля (Дмит., Вірші.., 1949, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бешкетую | бешкетуємо |
2 особа | бешкетуєш | бешкетуєте |
3 особа | бешкетує | бешкетують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бешкетуватиму | бешкетуватимемо |
2 особа | бешкетуватимеш | бешкетуватимете |
3 особа | бешкетуватиме | бешкетуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бешкетував | бешкетували |
Жіночий рід | бешкетувала | |
Середній рід | бешкетувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бешкетуймо | |
2 особа | бешкетуй | бешкетуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бешкетуючи | |
Минулий час | бешкетувавши |