бичуватися
БИЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. То саме, що бичувати2 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору (Сл. Гр.); Замордована скотина по саме черево грузне у багні; народ бичується, топиться по балках (Стор., І, 1957, 77).
2. Пас. до бичувати1 2. Кілька дубів і берлинок з кавунами бичувалося по Дніпру (Н.-Лев., І, 1956, 531).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бичуюся | бичуємося |
2 особа | бичуєшся | бичуєтеся |
3 особа | бичується | бичуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бичуватимуся | бичуватимемося |
2 особа | бичуватимешся | бичуватиметеся |
3 особа | бичуватиметься | бичуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бичувався | бичувалися |
Жіночий рід | бичувалася | |
Середній рід | бичувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бичуймося | |
2 особа | бичуйся | бичуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бичуючись | |
Минулий час | бичувавшись |