благополуччя
БЛАГОПОЛУЧЧЯ, я, с. Життя в достатку й спокої; добробут, щастя. Аркадій.. усвідомив, що авторитет церкви, а за ним і благополуччя священиків і їх родин - це по суті функція ставлення до цих справ мирян (Вільде, Сестри.., 1958, 36); Літопис, починаючи з найдавніших часів, пройнятий високою ідеєю служіння рідній землі, піклуванням про її благополуччя, ревним ставленням до її честі і гідності (Іст. укр. літ., І, 1954, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | благополуччя | |
Родовий | благополуччя | |
Давальний | благополуччю | |
Знахідний | благополуччя | |
Орудний | благополуччям | |
Місцевий | на/у благополуччі | |
Кличний | благополуччя |