благородно
БЛАГОРОДНО. Присл. до благородний 1, 2. Яку психологічну ломку пережила вона, щоб благородно виконати найвище покликання жінки - стати матір'ю (Ле, Міжгір'я, 1953, 342); // у знач. присудк. сл. Се з вашого боку так гарно, так благородно! (Фр., III, 1950, 236).