блякнути
БЛЯКНУТИ, ну, неш, недок. 1. Втрачати свіжість; в'янути, прив'ядати. Сонцем не пригріте листя обпадало; Паростки.. блякнули і жовкли (Щог., Поезії, 1958, 215).
2. Ставати неяскравим; тьмяніти, затьмарюватися. Блякне, згасає вечірня зоря (Шиян, Гроза.., 1956, 732);
* Образно. У пеклі війни чим далі, тим більше черствіло серце, і спогад цей [про Орисю] блякнути став (Головко, II, 1957, 516).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блякну | блякнемо |
2 особа | блякнеш | блякнете |
3 особа | блякне | блякнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блякнутиму | блякнутимемо |
2 особа | блякнутимеш | блякнутимете |
3 особа | блякнутиме | блякнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | блякнув | блякнули |
Жіночий рід | блякнула | |
Середній рід | блякнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блякнімо | |
2 особа | блякни | блякніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | блякнучи | |
Минулий час | блякнувши |