бовваніти
БОВВАНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Виднітися, показуватися здаля (про те, що стоїть, здіймається над чимсь). Замки величезно бовваніють на скелях (Н.-Лев., III, 1956, 312); Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева (Фр., XI, 1952, 146); Високий правий берег бовванів за рікою, мов далекі гори (Ю. Янов., II, 1954, 233).
2. діал. Сидіти, стояти непорушно, як бовван; стовбичити. - Я не гірша від них, а мушу отут бовваніти в темній, брудній кухні (Фр., III, 1950, 101); Праворуч від воріт бовваніло одне-однісіньке дерево з ріденьким листям (Хижняк, Тамара, 1959, 165).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бовванію | бовваніємо |
2 особа | бовванієш | бовванієте |
3 особа | бовваніє | бовваніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бовванітиму | бовванітимемо |
2 особа | бовванітимеш | бовванітимете |
3 особа | бовванітиме | бовванітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бовванів | бовваніли |
Жіночий рід | бовваніла | |
Середній рід | бовваніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бовваніймо | |
2 особа | бовваній | бовванійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бовваніючи | |
Минулий час | бовванівши |