богатирський
БОГАТИРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до богатир. До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів (Бажан, І, 1946, 115).
2. Такий, як у богатиря, власт. богатиреві; могутній, великий. Випростався [Кузьменко] на весь свій богатирський зріст (Головко, II, 1957, 545).
@ Богатирський сон - дуже міцний, глибокий сон. Мій приятель заснув богатирським сном (Донч., VI, 1957, 366).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | богатирський | богатирська | богатирське | богатирські |
Родовий | богатирського | богатирської | богатирського | богатирських |
Давальний | богатирському | богатирській | богатирському | богатирським |
Знахідний | богатирський, богатирського | богатирську | богатирське | богатирські, богатирських |
Орудний | богатирським | богатирською | богатирським | богатирськими |
Місцевий | на/у богатирському, богатирськім | на/у богатирській | на/у богатирському, богатирськім | на/у богатирських |