богема
БОГЕМА, и, ж. 1. збірн. У буржуазних країнах - матеріально незабезпечені люди з інтелігенції, переважно актори, музиканти, художники, що живуть легковажно, безладно. В п'єсі "Житейське море" опукло.. показаний побут театральної богеми, куди потрапляє Іван Барильченко (Рильський, III, 1955, 286).
2. перен. Безладність, неорганізованість у побуті представників такої інтелігенції.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | богема | богеми |
Родовий | богеми | богем |
Давальний | богемі | богемам |
Знахідний | богему | богеми |
Орудний | богемою | богемами |
Місцевий | на/у богемі | на/у богемах |
Кличний | богемо | богеми |