богобоязливість
БОГОБОЯЗЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. богобоязливий. Він [Роберт Берне] переконливо показує, що покора, богобоязливість, сліпа послушність церковним заповідям.. несумісні з людською гідністю (Рад. літ-во, 5. 1958, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | богобоязливість | богобоязливості |
Родовий | богобоязливості, богобоязливости | богобоязливостей |
Давальний | богобоязливості | богобоязливостям |
Знахідний | богобоязливість | богобоязливості |
Орудний | богобоязливістю | богобоязливостями |
Місцевий | на/у богобоязливості | на/у богобоязливостях |
Кличний | богобоязливосте | богобоязливості |