болячка
БОЛЯЧКА, и, ж. 1. Невелика ранка на шкірі; виразка, опух, чиряк. В Настусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться (Н.-Лев., IV, 1956, 249); Роман терпіти не міг тих людей, які, гублячи гідність, вивертали напоказ кожну свою невдачу, мов старець болячку (Стельмах, І, 1962, 126).
@ Бодай на тебе (на нього) болячка, лайл. - хай тобі (йому) все лихе і недобре. Бодай на тебе трясця й болячка! (Н.-Лев., III, 1956, 285); Годити, як (мов, немов, неначе) [лихій] болячці кому - дуже догоджати кому-небудь. Енеєві так, як болячці... Годила пані всякий день (Котл., І, 1952, 78); - Ви з ним отак носитесь та годите йому, неначе тій болячці! (Мирний, IV, 1955, 356).
2. перен. Про що-небудь неприємне, важке. Тепер Гава почув.., що та бор иславська болячка починає швидко сходити з його душі і гоїтися (Фр., III, 1950, 23); // Вада. З позицій демократа Карпенко-Карий розкриває болячки капіталістичної дійсності (Укр. літ., 9, 1957, 83); Важко було з'ясувати причини прориву, розкрити болячки, що створили.. такий ганебний стан (Донч., І, 1956, 404).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | болячка | болячки |
Родовий | болячки | болячок |
Давальний | болячці | болячкам |
Знахідний | болячку | болячки |
Орудний | болячкою | болячками |
Місцевий | на/у болячці | на/у болячках |
Кличний | болячко | болячки |