бонус
БОНУС, -а, ч., фін. 1. Додаткова винагорода, премія. 2. Додаткова цінова знижка, яка надається за умовами контракту чи постійним покупцям. 3. Комісійна винагорода за надання послуги відносно купівлі та продажу товару. 4. Знижка, що її надає страховик з суми страхової премії за оформлення договору страхування на особливо вигідних умовах; визначається переважно у відсотках або проміле. ** Страховий бонус: у транспортному страхуванні – зниження суми страхової премії (плати за страхування) за безаварійну поїздку чи безаварійну роботу і незвертання до страховика по страхове відшкодування протягом тривалого часу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бонус | бонуси |
Родовий | бонуса | бонусів |
Давальний | бонусові, бонусу | бонусам |
Знахідний | бонус | бонуси |
Орудний | бонусом | бонусами |
Місцевий | на/у бонусі | на/у бонусах |
Кличний | бонусе | бонуси |