борть
БОРТЬ, і, ж. і я, ч., заст. Найпростіший вулик - видовбана колода, яку навішують на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли. Люди з долини навісили борті - такі колоди для бджіл (Ів., Ліс. казки, 1954, 74); * У порівн. Мов розворушений борть з бджолами, гуде сьогодні дворище княжого города (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | борть | борті |
Родовий | борті, бортя | бортей, бортів |
Давальний | борті, бортеві, бортю | бортям |
Знахідний | борть | борті |
Орудний | бортю, бортем | бортями |
Місцевий | на/у борті | на/у бортях |
Кличний | борте, бортю | борті |