бракоробство
БРАКОРОБСТВО, а, с., розм. Недоброякісна робота, яка призводить до браку. Не пропускали безкарно жодного випадку бракоробства. Висока якість стала законом у роботі механізаторів (Хлібороб Укр., 4, 1968, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бракоробство | бракоробства |
Родовий | бракоробства | бракоробств |
Давальний | бракоробству | бракоробствам |
Знахідний | бракоробство | бракоробства |
Орудний | бракоробством | бракоробствами |
Місцевий | на/у бракоробстві | на/у бракоробствах |
Кличний | бракоробство | бракоробства |