брести
БРЕСТИ, бреду, бредеш; мин . ч. брів, брела, ло, мн. брели; наказ, сп. бреди; недок. 1. Повільно йти. - Відкіль бредеш ти, голово лиха? - Лисиця так мовля Ослові (Гл., Вибр., 1957, 41); Назустріч нам по дорозі неквапливо бреде пастух, сивобородий дід в солом'яному брилі (Збан., Над Десною, 1951, 205); * Образно. Брели літа своєю тихою ходою (Мирний, IV, 1955, 326); Я у спогадах брів В юнь мою синьооку (Криж., Срібне весілля, 1957, 294).
2. через що і діал. що. Переходити вбрід, перебродити (річку, струмок, болото і т. ін.). Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай (Сл. Гр.); Звільна, обережно переступаючи з ноги на ногу, він почав брести ріку (Фр., IV, 1950, 424); Доводилось і через болота брести (Шиян, Партиз. край, 1946, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бреду | бредемо |
2 особа | бредеш | бредете |
3 особа | бреде | бредуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брестиму | брестимемо |
2 особа | брестимеш | брестимете |
3 особа | брестиме | брестимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брів | брели |
Жіночий рід | брела | |
Середній рід | брело | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бредімо | |
2 особа | бреди | бредіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бредучи | |
Минулий час | брівши |