бронебійний
БРОНЕБІЙНИЙ, а, е. Який пробиває броню або застосовується для стрільби по броньованих цілях. Артилеристи батареї Голуба приготували бронебійні снаряди (Собко, Шлях.., 1948, 160).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бронебійний | бронебійна | бронебійне | бронебійні |
Родовий | бронебійного | бронебійної | бронебійного | бронебійних |
Давальний | бронебійному | бронебійній | бронебійному | бронебійним |
Знахідний | бронебійний, бронебійного | бронебійну | бронебійне | бронебійні, бронебійних |
Орудний | бронебійним | бронебійною | бронебійним | бронебійними |
Місцевий | на/у бронебійному, бронебійнім | на/у бронебійній | на/у бронебійному, бронебійнім | на/у бронебійних |