бронза
БРОНЗА, и, ж. 1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч., II, 1953, 271); З часом люди.. пізнали різні метали, бронзу, мідь, залізо (Фр., IV, 1950, 117).
2. Художній виріб з такого сплаву. О росяні квіти на тому кургані! - Ми їх назбирали у чистому полі, Ми їх опустили на бронзу поволі (Нагн., Вибр., 1957, 92); // збірн. Тут кілька музеїв, скрізь чудовий мармур, бронза (Коцюб., III, 1956, 267).
3. перен. Колір, подібний до кольору такого сплаву. Вечірнє сонце обливало їх бронзою заходу (Кучер, Чорноморці, 1956, 202).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бронза | бронзи |
Родовий | бронзи | бронз |
Давальний | бронзі | бронзам |
Знахідний | бронзу | бронзи |
Орудний | бронзою | бронзами |
Місцевий | на/у бронзі | на/у бронзах |
Кличний | бронзо | бронзи |